Если бы прислушались к мнению УОФА и профильных ассоциаций участников рынка год назад, то возможно такого плачевного конца деятельности Госфинуслуг не произошло и 2011 год не был бы фактически потерян для развития рынка финансовых услуг в Украине. Об этом говорилось в статье »Учасники небанківських фінансових організацій наполягають на створенні моделі нового регулятора ринку, який не лише наглядатиме, а й сприятиме розвитку», опубликованной в официальной газете центральных органов власти «Урядовий Кур’єр» в выпуске от 21.12.2010 г.
Учасники небанківських фінансових організацій наполягають на створенні моделі нового регулятора ринку, який не лише наглядатиме, а й сприятиме розвитку. Наприкінці листопада українські небанківські фінансові асоціації були «революційно» налаштовані проти свого регулятора — Держфінпослуг. Президент Української федерації страхування (УФС) Олександр Завада, президент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Петро Козинець та виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ломбардів Юлія Рожкова підписали резолюцію про недовіру главі Держфінпослуг Василю Волзі.
Емоції та економічна доцільність
У документі, зокрема, йшлося про те, що протягом другого і третього кварталу цього року працівники Держфінпослуг неправомірно виключили з реєстру понад тисячу відокремлених підрозділів. Якщо до квітня 2010 р. (головою Держфінпослуг В. Волгу Кабмін призначив 22 березня 2010 р.) внесення змін у відокремлені підрозділи ломбардом займало до двох тижнів, то тепер цей термін подовжився до 3-4 місяців. Регулятор нав’язує послуги свого дочірнього підприємства «Інформаційно-технологічний центр» на розміщення ними замовлень на виготовлення бланків, голограм, спеціальних знаків. Розроблена Держфінпослуг концепція розвитку кредитної кооперації від учасників ринку «ховається». Не знайшла комісія спільну мову і з Держкомпідприємництва. Його голова Михайло Бродський у листі до Прем’єр-міністра Миколи Азарова поінформував, що тільки за останні три місяці на адресу Держкомпідприємництва надійшло 40 скарг щодо розроблених Держфінпослуг проектів регуляторних актів. І звернувся до глави уряду з проханням звільнити Василя Волгу з посади.
Як повідомив на «круглому столі» «Проблеми розвитку небанківського сегмента ринку фінансових послуг» глава Комісії Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) В’ячеслав Черняховський, завершує свою дію концепція розвитку страхового ринку на 2005-2010 роки і «страховики» входять у 2011 рік без будь-якого компаса. Такі ініціативи мають виходити від Держфінпослуг. Накопичилася велика кількість проблемних питань, що стосуються приведення українського законодавства у сфері страхування у відповідність до норм СОТ. Виступи керівника завдають більше шкоди, ніж приносять користі, оскільки підривають довіру споживачів.
«Політичні заяви мають підкріплюватися питаннями економічної доцільності. Технічна проблема з бази даних ведення реєстру, яка може розв’язуватися в рамках роботи структурних підрозділів Держфінпослуг, була винесена на перші шпальти газет, щоб споживачі страхових послуг знову відчули себе невпевнено», — обурюється В’ячеслав Черняховський.
Експерти відзначають бездіяльність керівництва Держфінпослуг щодо реформування страхового ринку. Президент Асоціації «Страховий бізнес» Ігор Яковенко констатував відсутність чіткої політики розвитку важливих видів страхування, наприклад, агрострахування, що зробило страховий ринок залежним від банківського сегменту та перетворило його на «банківську присоску».
«Ми повинні змінити систему регулювання ринку, тому що за останні роки діяльність нашого регулятора мені нагадує даішника, що приїхав зі знаком і десь на свій розсуд його встановив, сховався, оштрафував «порушників», потім переніс його на інше місце, знову встановив, знову оштрафував або ще щось — це і є наш реєстр, і аудитори. От і все регулювання», — підкреслив експерт.
Учасників ринку не влаштовує відсутність узагальнених щоквартальних даних по його структурі, яку Держфінпослуг пояснює конфіденційністю інформації. Така закритість породжує невизначеність у кількості укладених договорів, частці фізосіб та юросіб, обсягах виплат, їхній динаміці, частці певних компаній на ринку. Відкритість інформації — це крок назустріч споживачеві фінансових послуг.
Шляхи до компромісу
«Відтоді, як був призначений Василь Волга, ми надали йому пакет конкретних пропозицій, який постійно доповнювали. І спостерігали за процесом їх «поховання», — говорить президент УФС Олександр Завада.
«Якщо для отримання ліцензій повинні збиратися всі асоціації ринку, це неправильна система», — вважає президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. Тим часом, деякі фахівці переймаються тим, що переформатування складу Держфінпослуг може виявитися небезпечним, тож, на їхню думку, діалог з його керівництвом має бути продуктивним, бо на кону переліцензування 53 страхових компаній. А через великі пертурбації можна, наприклад, отримати безліцензійну діяльність компаній, які надають послуги фізособам із такого соціального виду страхування, як «автоцивілка».
Утім 13 грудня рейтингове агентство (РА) «Експерт-Рейтинг» підвищило галузеві обмеження за новими присвоєними кредитними рейтингами страхових компаній до рівня uaA-(наприкінці листопада воно встановило рейтингове обмеження в страховому секторі на рівні uaBBB- через нетипову поведінку регулятора, публічні заяви якого спричинили на профільних ринках нестабільну ситуацію. Останнє рішення РА було прийнято після аналізу основних змін, очікуваних у зв’язку з виконанням Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. N 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Агентство відзначає й певний прогрес у сфері інформаційної політики Держфінпослуг та відсутність упродовж тривалого часу будь-яких негативних заяв з боку профільних асоціацій.
Реакцією самого регулятора на зауваження став офіційний прес-реліз Держфінпослуг «Про безпідставність звинувачень Держфінпослуг з боку деяких учасників небанківського фінансового ринку». В ньому, зокрема, йдеться про «суб’єктивність» коментарів окремих представників ринку. Те, що департамент реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур нині ретельніше ставиться до роботи з реєстраційними документами, ніж було, продиктовано станом єдиного Держреєстру фінансових установ, відповідною судовою практикою і результатами перевірки Генпрокуратури, яка неодноразово вказувала на недостатній контроль з його боку за документацією. В прес-релізі йдеться про те, що сегмент кредитної кооперації є найбільш чутливою частиною фінансових ринків України, а кількість бід і людських трагедій через фінансовий крах десятків кредитних спілок вимагає серйозного посилення державного контролю. Те, що розроблений Держфінпослуг проект Концепції розвитку кредитної кооперації приховується від громадськості, не відповідає дійсності, а додаткові оприлюднення при опрацюванні зауважень зацікавлених органів чинними нормами законодавства не передбачені. На сайті Держфінпослуг з’явилося повідомлення, що комісія 24 грудня проведе збори щодо формування нового складу Громадської ради.
На думку експертів, якщо Держфінпослуг публічно не визнає неспроможність власної інформаційної політики, на неї чекатимуть кадрові зміни. Одним зі шляхів розв’язання проблеми може стати активна робота саморегулівних організацій, які відстоюватимуть інтереси учасників ринку. До того ж, нещодавно з’явилась інформація щодо створення єдиного мегарегулятора. У центральних органах влади перебуває на узгодженні законопроект «Про внесення змін до закону про державне регулювання ринків фінансових послуг». Згідно з ним, питання методологічного регулювання Держфінпослуг і ДКЦПФР мають бути сконцентровані в Мінфіні.
